Войцех Фібак, відомий також як Войтек Фібак, є одним з найяскравіших прикладів успішного підприємця з Познані. Народжений 30 серпня 1952 року у цьому місті, він не тільки досяг вершин у професійному тенісі, але й перетворив свої спортивні успіхи на основу для бізнес-імперії, яка охоплює медіа, мистецтво та громадську діяльність. Його життя – це історія наполегливості, опозиції до режиму та любові до рідного міста, яке він завжди називає «своїм», пише poznan1.one.
Ранні роки та виклики у Познані
Фібак народився і виріс у Познані, промисловому та культурному центрі Великопольщі. З дитинства він захоплювався тенісом, граючи на місцевих кортах. Познань, з її історичною спадщиною та динамічним середовищем, формувала його характер. У 1970-х роках, під час комуністичного режиму у Польщі, Фібак розпочав професійну кар’єру тенісиста. Однак його опозиція до Польської об’єднаної робітничої партії (PZPR) призвела до конфліктів. У 1983 році його виключили з місцевого тенісного клубу, а Польська тенісна федерація обмежила його участь у національній збірній з Кубка Девіса. Ці труднощі не зламали його, а навпаки, спонукали до еміграції та пошуку нових можливостей.
Фібак емігрував до США, де продовжив кар’єру, але завжди зберігав тісні зв’язки з Познанню. Він часто повертається до міста, де мешкає, і підкреслює свою локальну патріотичність. У інтерв’ю 2015 року він сказав: «Познань все ще моє місто». Його дружба з іншим познанським мільярдером Яном Кульчиком (який, хоч і народився у Бидгощі, мав сильні зв’язки з Познанню) також підкреслює його коріння у регіоні.
Тенісна кар’єра: основа для майбутнього успіху
Фібак став одним з найкращих польських тенісистів в історії. Він відомий переважно успіхами у парному розряді, але й в одиночному досяг значних висот. Його перша перемога на турнірі ATP відбулася у 1976 році, а між 1976 і 1982 роками він виграв 15 титулів в одиночному розряді та 52 – у парному. Найяскравішим досягненням став титул на Australian Open 1978 року у парі з Кімом Ворвіком, де вони перемогли у фіналі з рахунком 7–6, 7–5.
У 1980 році, найкращому для нього в одиночному розряді, Фібак дійшов до чвертьфіналів на French Open, US Open та Wimbledon. Його найвищий рейтинг у singles – 10-те місце (25 липня 1977), а в doubles – 2-ге (5 лютого 1979). Загалом, за кар’єру він заробив понад 2,7 мільйона доларів призових, що на ті часи було значною сумою. Фібак співпрацював з такими зірками, як Том Оккер і Ян Кодеш, і навіть дійшов до фіналу French Open 1977 у парі.
Після завершення активної кар’єри у 1980-х, Фібак не пішов на пенсію. У 1990-х він очолив Польську тенісну федерацію, сприяючи популяризації тенісу у Польщі. У 1985 році він заснував Польський тенісний клуб у Південній Каліфорнії, що стало першим кроком у його підприємницькій діяльності. Цей досвід навчив його, як перетворювати хобі на бізнес.
Перехід до бізнесу: від тенісу до медіа та мистецтва
Фібак розумів, що спортивні заробітки – це не вічно, тому інвестував у бізнес. Після падіння комунізму у Польщі на початку 1990-х, він повернувся до Познані та заснував компанію Fibak Press. Ця фірма придбала регіональну газету Gazeta Poznańska, яка раніше була рупором PZPR. Під його керівництвом видання перетворилося на незалежне медіа, видаючи також інші газети, журнали та книги про теніс. У 2006 році Gazeta Poznańska була продана конкурентам з Głos Wielkopolski, але цей проект заклав основу для його бізнес-імперії.
Фібак – пристрасний колекціонер мистецтва. Він використав тенісні заробітки, щоб збирати твори польських художників. У 2001 році він відкрив Galeria Fibak у Варшаві, яка стала важливою платформою для сучасного мистецтва. Галерея не тільки продає картини, але й організовує виставки, сприяючи культурному розвитку Польщі. Фібак володіє колекцією, яка включає роботи таких майстрів, як Тамара де Лемпіцька та інші польські модерністи. Його бізнес у мистецтві поєднує пристрасть і прибуток, роблячи його одним з ключових гравців на арт-ринку.
Окрім медіа та мистецтва, Фібак займався дипломатією. Він був почесним консулом Польщі у Монако, де також мешкає. Це дозволило йому розширити мережу контактів, включаючи міжнародних інвесторів і політиків. Його бізнес-стратегія базується на диверсифікації: від спорту до культури, від Польщі до Європи.
Особисте життя та спадщина у Познані
Фібак одружений і має трьох дочок: Агнешку, Пауліну та Ніну. Він ділить час між Познанню, Варшавою та Монако, але Познань залишається його духовним центром. Як підприємець, він надихає молоде покоління у Познані, де стартап-екосистема процвітає завдяки таким фігурам, як він. Його дружба з Яном Кульчиком, який інвестував у познанські проєкти, підкреслює роль Фібака у місцевій економіці.
У 2025 році Фібак продовжує активну діяльність. Він бере участь у благодійних проектах, підтримує тенісні турніри у Познані та просуває польське мистецтво за кордоном. Його історія – це приклад, як талановитий спортсмен може стати успішним підприємцем, не забуваючи про коріння.
Фібак не просто бізнесмен; він – символ Познані, міста, відомого своєю підприємницьким духом. Від кортів до галерей, від опозиції режиму до глобальних інвестицій – його шлях надихає. У світі, де бізнес і культура переплітаються, Войцех Фібак залишається іконою, яка доводить: успіх починається з любові до свого міста.