Історія пізнанської бібліотеки Рачинського

У сучасному світі, потреба у бібліотеках значно зменшилася. Сучасні технології та інтернет витісняють те, що колись, було єдиним джерелом інформації, пише poznan1.one. Цей факт не може не засмучувати, адже, відвідування бібліотек було не лише заради отримання знань: там люди знаходили своїх однодумців, ділилися один з одним своїми знаннями та знахідками, набували нового кола спілкування та справжніх друзів – у 21 столітті, таке вже не зустрінеш.

На заміну цьому, прийшли дзвінки, чати, голосові повідомлення, що, з одного боку, є зручним, адже можна спілкуватися не виходячи з дому, але, з іншого боку, хіба не чудово – спілкування тет-а-тет?

І це стосується всього, зокрема, поглинання нових знань. Колись раніше, люди спеціально приходили до бібліотек, сідали в читальні зали та вивчали необхідну їм інформацію для навчання, роботи чи загального розвитку. Це був, свого роду, ритуал, який приносив не тільки користь, а й задоволення від процесу – це можуть підтвердити наші батьки, бабусі та дідусі, які не знали, що таке інтернет-технології.

Звичайно, в сучасному світі, це все залишається і так само, як колись раніше, можна прийти в бібліотеку і попрацювати там, проте люди, все менше й менше, обирають такий шлях.

Книги на полицях продовжують припадати пилом, в очікуванні приходу читачів, а бібліотекарі лише, сумно зітхають. Тим не менш, у світі існує безліч бібліотек, що мають багаті архіви, різноманітність літератури і навіть, секретні матеріали. Наприклад, бібліотека Рачинського, у місті Познань, може пишатися тим архівом, що накопичився за два сторіччя існування.

Історія появи бібліотеки

Історія бібліотеки починається з 1821 року, коли граф Едуард Рачинський купує землю спеціально для того, щоб побудувати бібліотеку. І ось, через 8 років, 1829 року відбулося урочисте відкриття.

Початкова колекція видання була дуже скромною: Рачинський особисто, купував книги, які будуть цікаві, насамперед полякам та молодшому поколінню. Згодом, бібліотека почала купувати книги (як правило, у закриваних монастирів), а якісь отримували, в результаті пожертвувань, спеціально для бібліотечної колекції. Довгий час діяла подібна пропозиція: хто пожертвує бібліотеці від 1000 томів, той буде удостоєний честі, отримати написаний портрет і почесно висіти у читальній залі.

Бібліотека Рачинського працювала лише три години на день: з 17 до 20 години. Крім цього, вона не працювала  в неділю, святкові дні і один місяць літа.

Сильно постраждала бібліотека під час війни: хоч Рачинському й вдалося вивести велику кількість книг (переважно це були найцінніші видання – близько 17 тисяч томів), за межі Польщі, близько 90% видань було спалено німцями.

Лише 1951 року, бібліотека відновила свою діяльність, розташувавшись у будівлі, де колись, знаходилася школа. У 2013 році відбулося ще одне відкриття, вже за нинішньою адресою – пл. Wolności 19.

Що містить бібліотека

Оскільки, бібліотека Рачинського була першою в місті, відповідно, це було єдиним “культурним місцем, де можна було ознайомитися з представленою літературою”. Як згадувалося раніше, спочатку, були представлені виданні з особистої бібліотеки Рачинського, але, згодом, вона значно розширилася. У будівлі зберігалися цінні книги, державні записи, старовинні рукописи та багато інших, важливих для міста, видань. Під час війни, майже все було знищено, однак, поступово, вдалося зібрати колекцію, не гіршу за попередню.

В архівах бібліотеки зберігалися видання та журнали, пов’язані з різними діяльностями: економіка, політика, польська та зарубіжна література, а також дитячі книжки. Особиста колекція Рачинських (яку вдалося врятувати у воєнні роки) була цінною і не всім дозволеною до ознайомлення: до неї входили старовинні записи, рукописи, атласи і навіть, гравюри.

З роками, різноманітних видань було настільки багато, що була можливість забезпечувати ними музеї та літературні студії. У 1985 році, на території бібліотеки було створено Центр Документації Великопольського літературного співтовариства: там збирали та обробляли всі матеріали, які безпосередньо пов’язані з художниками Польщі – повідомляє “Культура.Pl”.

More from author

Як у Познані з’явився залізничний вокзал

Всі ми, так чи інакше, користуємося громадським транспортом, починаючи від маршруток і закінчуючи поїздами. Приїжджаючи в нове місто поїздом, ми, насамперед звертаємо увагу на залізничний...

Альфред Леніца: художник, який все життя присвятив мистецтву

Польське місто Познань ніколи не славилося найвидатнішими художниками чи митцями, проте, талановиті люди, тут проживають та поповнюють колекцію міста своїми роботами. Місто має свій національний...

Історія заводу Цегельського у Познані

Для кожного міста, розвиток економіки та інфраструктури має велике значення. Це визначає, як загальний рівень життя городян, так і успіх міста за тенденціями розвитку...
.,.,.,.