Познань, місто з багатим історичним та культурним минулим, є домом для однієї з найвизначніших пам’яток – Старої пивоварні, пише сайт poznan1.one. З майже 10 мільйонами відвідувачів щороку цей унікальний заклад органічно поєднує в собі шопінг та мистецтво.
Пивоварня Хаґґера: початок 19 століття
У 19 столітті пивоварні заводи поширилися по всій Європі, і Познань не була винятком у пивному захопленні. Амброзій Хаґґер, пивовар з Вюртемберга, та двоє його синів прибули до Познані у 1844 році. Спочатку Хаґґер відкрив невелику броварню на вулиці Вронецькій, 15, а потім більшу на вулиці Святого Адальберта, 29. Одночасно його сини придбали землю на околиці міста і розпочали будівництво пивоварні. Цей амбітний проєкт тривав майже два десятиліття, в результаті чого з’явився повністю обладнаний об’єкт зі складами, виробничими лініями, льодовнею, квартирами для працівників і навіть гаражем для транспорту. Пивоварня Хаґґера знаходилася на тому самому місці, де сьогодні стоїть атріум Старої пивоварні.
У 1920-х роках Хаґґери продали пивоварню Роману Маю, хіміку і одному з найбагатших людей Польщі того часу. У 1937 році через фінансові труднощі пивоварня уклала шестирічну угоду про оренду зі Спілкою ресторанів Познані. Друга світова війна призвела до націоналізації та перетворення пивоварні на притулок у 1944 році. Після війни значні пошкодження було відремонтовано, а виробництво пива відновилося у 1946 році.
Однак центральне розташування пивоварні створювало певні проблеми, особливо через сусідній готель “Познань”. Тому наприкінці 1970-х років виробництво було перенесено у Франово, де пивоварня продовжила історію пивоварні Хаґґера. Саме в цей час відбувся дебют пива “Лех”, яке з’явилося на прилавках магазинів у 1982 році.
Народження торгового, мистецького та бізнес-центру “Стара пивоварня”
Будівлі колишньої броварні “Hugger’s” на вулиці Польовій занепали і стали небезпечним притулком для безхатченків. Цей напівзруйнований об’єкт зацікавив Гражину Кульчик, яка спочатку здавала частину приміщень в суборенду для театральних вистав і концертів. Згодом компанія Кульчик, “Фортіс”, викупила всю територію. Спочатку її бачення полягало у створенні художньої галереї, але практичні міркування спонукали її поєднати мистецтво з бізнесом, що призвело до створення торгового центру.
У 2002 році було закладено наріжний камінь, а 5 листопада 2003 року відкрилося перше крило “Старої пивоварні”. Розширення продовжилося 11 березня 2007 року, коли було відкрито ще одну секцію, яка пропонує понад 65 000 квадратних метрів площі, де розмістилися магазини, офіси та кінотеатр “Мультикіно”. Також було збудовано паркінг на 1 200 місць. Чарівний внутрішній дворик з’єднав дві частини “Старої пивоварні”. Останнім доповненням став готель, який прийняв гостей у 2012 році, але згодом закрився у квітні 2020 року через фінансові труднощі.
У 2015 році Гражина Кульчик продала “Стару пивоварню” приблизно за 290 мільйонів євро фонду “Deutsche Asset & Wealth Management”, забезпечивши продовження спадщини цього місця як центру культури, мистецтва та бізнесу.
Нагороди та відзнаки: ікони архітектури
Стара пивоварня отримала численні престижні нагороди та відзнаки, в тому числі визнання як найкращий торговий центр Європи та світу. Він також отримав європейське визнання за свої зусилля з розширення. Унікальне поєднання індустріальної історії та інноваційної архітектури “Старої пивоварні” принесли йому місце серед “Ікон архітектури після 1989 року”, відзначаючи його довготривалий вплив на місто та за його межами.
Стара пивоварня – це не просто торговий центр, це живе доказ пивоварної спадщини Познані. Досліджуючи її лабіринти коридорів, ви зустрінете реліквії часів виробництва пива: керамічні кришки, фрагменти обладнання та меморіальні дошки, кожна з яких розповідає власну історію.