Державна познанська гімназія імені Кароля Марцинковського протягом багатьох років є однією з найкращих у Познані. Її учні беруть активну участь в олімпіадах і тематичних конкурсах. Майже всі випускники цього закладу освіти вступають до престижних закордонних університетів. Детальніше про історію та особливості цієї гімназії поговоримо на poznan1.one.
Заснування гімназії
Будівлю гімназії спроєктували в неоготичному стилі під керівництвом архітектора Фуста. Будівництво розпочалося в серпні 1901 року. 16 квітня 1903 року відбулося урочисте освячення будівлі. На ділянці 12 000 квадратних метрів розташувалася головна будівля з прибудовами для директора і доглядача, окремий гімнастичний зал, ігровий майданчик і ботанічний сад. У головній будівлі знаходився великий актовий зал з вівтарем і галерея з органом. З 1903 року по 1919 рік тут діяла німецька гімназія Konigliches Auguste-Victoria-Gymnasium, задумана як важливий інструмент германізації.
На початку 1919 року школа перейшла у власність міста. 1 квітня 1919 року комісар Верховної Народної Ради в Познані призначив її директором професора Антонія Борзуцького. Після цього освітній заклад перейменували в Державну познанську гімназію імені Кароля Марцинковського. Урочисте відкриття першого навчального року тепер уже в гімназії відбулося 1 травня 1919 року, а в грудні пройшли перші випускні іспити.
Взимку 1923 року заснували Товариство друзів гімназії імені Кароля Марцинковського, а в 1929 році в актовій залі побудували сцену для дошкільного театру. Під час Загальної національної виставки 1929 року тут виступали театри з усієї Польщі.
Особливості навчання, організації гімназії
18 квітня 1929 року в актовій залі гімназії відкрили пам’ятну дошку на честь її першого директора, Антонія Борзуцького, який помер у 1928 році. Під час Другої світової війни німці знищили дошку. Навчання в гімназії тривало 8 років і складалося з двох типів класів — класичних, що охоплювали поглиблене вивчення латинської й грецької мов, та гуманітарних. У 1930-х роках відбувся перехід на 6-річне навчання в чотирирічній гімназії. Останній випускний іспит за старою восьмирічною системою був складений у 1938 році.
До найбільш помітних учнівських організацій міжвоєнного періоду в гімназії належали: 14-й Познанський скаутський загін імені Станіслава Жолкевського, Маріанське товариство, спортивний клуб середньої школи, який досяг хороших спортивних результатів у багатьох секціях.
На окрему увагу заслуговують газети гімназії, такі як Orlęta і Myśl i Czyn. Перша виходила безперервно з жовтня 1928 року великим тиражем — близько 1300 примірників. Її профіль був широким, і в публікаціях значна увага приділялася проблемам національного значення, особливо постійній загрозі з боку сусідніх країн. У різний час до редакції приєднувалися учні інших шкіл Познані. Газета Myśl i Czyn вийшла в березні 1933 року і широко поширювалася, підтримуючи постійні контакти з журналами інших середніх шкіл.
З 1919 року по 1939 рік у Державній познанській гімназії імені Кароля Марцинковського навчалися тільки хлопчики. Заклад освіти досяг високого рівня освіти, змагаючись з гімназією Святої Марії Магдалини. 1 вересня 1939 року гімназія закрилася. Багато її викладачів і учнів взяли участь в обороні країни в боях на фронтах, а багатьох репресували.
Гімназія під час війни та в післявоєнний період
У 1945 році, коли ще тривали бої за Познань, заняття в гімназії відновилися. Вони проходили в тимчасових будівлях на вулицях Яроховського, Матейко, Ружани та Мильній. У грудні того ж року гімназія повернула свою будівлю, яка до цього служила військовим госпіталем Червоної армії. Це був важкий період через брак палива, підручників, предметів першої потреби. Першим післявоєнним директором гімназії став Чеслав Латовець, а вчителями – професори Агнешка Дучкова, Марія Монкувна та інші. 7 листопада 1946 року, у сторіччя від дня смерті першого директора, гімназії передали в дар прапор.
Спочатку, зі зміненим графіком навчання, гімназія працювала за довоєнною системою. Таким чином, учні вивчали 4 роки програму середньої школи й два роки гімназійну. На початку 1950-х років гімназія стала чотирирічною загальноосвітньою середньою школою №1. У 1956 році школі присвоїли статус училища при Університеті імені Адама Міцкевича. У 1962 році ввели розширену програму навчання французькою мовою, а через 2 роки школа вступила до Асоціації шкіл ЮНЕСКО, де залишається єдиною донині.
Розвиток гімназії
У вересні 1967 року гімназія, призначена раніше виключно для хлопчиків, була перетворена на заклад освіти, де почали навчатися дівчатка. У 1971 році гімназія випустила перших учениць-дівчаток. Демографічний бум у 1970-х роках призвів до збільшення кількості учнів, і в 1973-1974 роках у гімназії навчалося 1055 учнів у 28 класах.
З середини 1970-х років були введені спеціалізовані класи – гуманітарні, математичні, біологічні та хімічні, а пізніше і класи з розширеною програмою англійської та німецької мов. З 1991 року в гімназії було двомовне польсько-французьке відділення, випускники якого могли похвалитися чудовим знанням французької мови. На початку XXI століття відбулася ще одна освітня реформа, яка перетворила колишню чотирирічну гімназію на трирічну. З 2001 року по 2019 рік в будівлі гімназії також розміщувалася двомовна молодша середня школа.